Словник української мови (1927)/каменіти
| ◀ камениця | Словник української мови К каменіти |
каменний ▶ |
|
Камені́ти, ні́ю, єш, гл. Окаменевать. Я мов камінь той каменію. МВ. Вона каменіла, дивлячись на все те. Мир. Пов. I. 128.
| ◀ камениця | Словник української мови Борис Грінченко К каменіти |
каменний ▶ |
|
Словник української мови — К
каменіти
Борис Грінченко
1927
Камені́ти, ні́ю, єш, гл. Окаменевать. Я мов камінь той каменію. МВ. Вона каменіла, дивлячись на все те. Мир. Пов. I. 128.