Словник української мови (1927)/камінець

by Борис Грінченко

◀ камізельчаний

Словник української мови Борис Грінченко К камінець

камінний ▶

Київ: Горно, 1927

Каміне́ць, нця́, м. Ум. от ка́мінь. 1) Камышек. 2) Косточка у косточковых плодов. Сливу ззів, а камінець кинув. Гринч. 3) Си́ній каміне́ць = Ка́мінь 6. Мил. 31. *4) Круглый стекляный шар для разглаживания наміток. Сл. Яворн.