Словник української мови (1927)/кандибистий
| ◀ кандиба | Словник української мови К кандибистий |
кандибити ▶ |
|
*Канди́бистий, а, е. Худой, исхудалый. В темряві з'явилась постать високого, кандибистого, вже пристаркуватого сторожа. Н.-Лев. IX. 19.
| ◀ кандиба | Словник української мови Борис Грінченко К кандибистий |
кандибити ▶ |
|
Словник української мови — К
кандибистий
Борис Грінченко
1927
*Канди́бистий, а, е. Худой, исхудалый. В темряві з'явилась постать високого, кандибистого, вже пристаркуватого сторожа. Н.-Лев. IX. 19.