Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/кановця

Матеріал з Вікіджерел

Кановця, ці, ж. = Коно́(і́)вка. Ганчя ся дознала, кановцу порвала, кановцу порвала, на воду біжала. Гол. II. 711.