Словник української мови (1927)/капарити
| ◀ капарисовий | Словник української мови К капарити |
капарка ▶ |
|
Капа́рити, рю, риш, гл. 1) Худо делать, кропать, пачкать. Желех. 2) Жить в нищете. Свій вік капарить. Желех.
| ◀ капарисовий | Словник української мови Борис Грінченко К капарити |
капарка ▶ |
|
Словник української мови — К
капарити
Борис Грінченко
1927
Капа́рити, рю, риш, гл. 1) Худо делать, кропать, пачкать. Желех. 2) Жить в нищете. Свій вік капарить. Желех.