Словник української мови (1927)/капарниця
| ◀ капарник | Словник української мови К капарниця |
капарства ▶ |
|
Капа́рниця, ці, ж. 1) Презренная. 2) Медлительница. 3) Неряха, плохая работница. Лучче було дівчиною, як теперки хазяйкою: стоять ложки під лавкою, поросята в печі риють, а собаки горшки миють, коти хату замітають, хлопці в вікна заглядають. Це котора капарниця, то з її сміються. Уман. у.