Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/капель

Матеріал з Вікіджерел

Ка́пель, пля, м. Один из двух длинных наушников у капелю́хи. Находясь без употребления, ка́плі отворочены вверх шапки и концы их связаны; во время употребления они опускаются вниз и завязываются под подбородком. Харьк. г.