Словник української мови (1927)/капка

by Борис Грінченко

◀ капіж

Словник української мови Борис Грінченко К капка

капкан ▶

Київ: Горно, 1927

Ка́пка, ки, ж. 1) Капля. Капками роса бренить та миготить. Св. Л. 295. 2) Крапинка, пятнышко, точка. Камен. у. 3) Вышивка в виде розеты. Гол. Од. 73. Ум. Ка́почка.