Словник української мови (1927)/капуста
| ◀ капуснячий | Словник української мови К капуста |
капустина ▶ |
|
Капу́ста, ти, ж. 1) Капуста. І межі капустою доброю буває багато гнилих качанів. Ном. № 2449. На капу́сту сі́кти. В куски рубить. Як узяв ляхів, як узяв панів на капусту сікти. Лукаш. 33. Кача́нна капу́ста. См. Кача́нний. 2) За́яча капу́ста. Раст. a) Sedum Telephium L. ЗЮЗО. I. 136. б) Menyanthes trifol. Шух. I. 21. 3) Густые щи из рубленной кислой капусты. Ум. Капу́стиця, капу́стонька, капу́сточка. Поливайте капустицю, то буде родити. Чуб. V. 147. Щоб моя капустиця була із кореня коренистая, із листу головистая. Ном. № 261.