Словник української мови (1927)/капшук
| ◀ капші | Словник української мови К капшук |
капшуковий ▶ |
|
Капшу́к, ка́, м. 1) Кошелек. Повнісінький капшук золота і срібла. Стор. Бря́знути капшуко́м. Дать денег, раскошелиться. Брязнув капшуком перед владикою, — той і вимудрував щось на Сомка. К. ЧР. 26. 2) Мн. Раст. Земляника, Fragaria vesca L., а также и клубника, Fragaria collina L. Под. г. ЗЮЗО. I. 123. Ум. Капшучо́к. Не находив ти часом у себе… капшучка із грішми? Де ж то! Найшла моя жінка… ми гроші забрали, а капшук викинули. Рудч. Ск. II. 144.