Словник української мови (1927)/карасір
| ◀ карасин | Словник української мови К карасір |
карасірниця ▶ |
|
Карасі́р, ру, м. Керосин. Харьк. и Полт. г. Як Лепестина карасіру добувала. Л. Янов.
| ◀ карасин | Словник української мови Борис Грінченко К карасір |
карасірниця ▶ |
|
Словник української мови — К
карасір
Борис Грінченко
1927
Карасі́р, ру, м. Керосин. Харьк. и Полт. г. Як Лепестина карасіру добувала. Л. Янов.