Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/каратати

Матеріал з Вікіджерел

Карата́ти, та́ю, єш, гл. Коротать. Тілько з нелюбом свій вік каратати. Мет. Дев'ятий десяток каратала (бабуся). Сим. 235.