Словник української мови (1927)/карафа
| ◀ караулити | Словник української мови К карафа |
карафковий ▶ |
|
Кара́фа, фи, ж. Графин. Ум. Кара́фка, кара́фочка.
| ◀ караулити | Словник української мови Борис Грінченко К карафа |
карафковий ▶ |
|
Словник української мови — К
карафа
Борис Грінченко
1927
Кара́фа, фи, ж. Графин. Ум. Кара́фка, кара́фочка.