Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/карб

Матеріал з Вікіджерел

Карб, бу, м. 1) Нарезка, зарубка, рубец, метка. Подольск. г. Переносно: след, воспоминание перенесенного. В короткий вік мій багато карбів лягло на мойму серці. Г. Барв. 99. 2) Вырубка в бревне поперек, на половину толщины, для закладки в нее другого бревна. Каменец. у. 3) Бирка, счетная палочка. На карб узя́ти. Поставить в счет. Ум. Карбе́ць, ка́рбик, ка́рбичок.