Словник української мови (1927)/кароокий

by Борис Грінченко

◀ каронька

Словник української мови Борис Грінченко К кароокий

карпітка ▶

Київ: Горно, 1927

Кароо́кий, а, е. Имеющий карие глаза. Белолиця, кароока і станом висока. Шевч. Грицько був парубок високий, чорнявий, кароокий, — парубок як орел. МВ.