Словник української мови (1927)/картина
| ◀ картацький | Словник української мови К картина |
картинуватий ▶ |
|
Карти́на, ни, ж. 1) Четырехугольник. 2) Небольшой листок бумаги. 3) Картина. Так як на картині змалював той монастирь печерський. К. ЧР. А як сяде кінець стола та обіпреться рукою, — як та картина. Левиц. I. 4) Изображение словесное в образах. Як би почав я виставляти в картинах да в речах, як той Тетеря обліг Паволоч, як хотів достать і вистинать усе місто… і як старший Шрам головою своєю одкупив полковий свій город, то не скоро б ще скончив своє оповідання. К. ЧР.