Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/картівник

Матеріал з Вікіджерел

Карті́вни́к, ка́, м. = Ка́ртник. І п'яниця, і картівник, — козак забіяка. Нп. Уподобав картовника і костира п'яного. К. Бай. 32.