Словник української мови (1927)/катряга
| ◀ катрінца | Словник української мови К катряга |
катування ▶ |
|
Катря́га, ги, ж. 1) = Катра́га. На току був льох, а над ним катряга чи половник. Св. Л. 206. *2) Треножник, к которому подвешивается котел для варки пищи. Варять на таганах та на катрягах кашу. К. ЧР. 259. *3) Бранное слово. Був вдовець, стара катряга, та такий вам скупердяга, що шукать по всій землі. Франко. Абу-каз. капці.