Словник української мови (1927)/катів
| ◀ катиха | Словник української мови К катів |
катівка ▶ |
|
Ка́тів, това, тове. 1) Принадлежащий палачу. Пекла — бодай катових рук не втекла. Ном. № 12284. 2) Бранное слово, употребляемое подобно слову чо́ртів, бі́сів. Той же козак… один шостак розгадав, да й той к катовій матері у корчмі прогуляв. Макс. Іди́ собі́ к ка́товій ма́тері! Иди к чорту!