Словник української мови (1927)/качалка
Зовнішній вигляд
◀ качаванка | Словник української мови К качалка |
качалковий ▶ |
|
Кача́лка, ки, ж. 1) Скалка для раскатывания теста и белья. На річці попрала, качалкою покачала. Чуб. 2) Каток для укачивания полей.