Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/качалка

Матеріал з Вікіджерел

Кача́лка, ки, ж. 1) Скалка для раскатывания теста и белья. На річці попрала, качалкою покачала. Чуб. 2) Каток для укачивания полей.