Словник української мови (1927)/каша
| ◀ каччин | Словник української мови К каша |
кашевок ▶ |
|
Ка́ша, ші, ж. 1) Каша. Борщ без каші вдовець. Канев. у. Так і дурень ка́ші нава́рить. Это всякий сделает. Не дасть собі́ в ка́шу наплюва́ти. Не даст собой помыкать. *Ка́шу завари́ти. Затеять историю. Мирн. I. 238. *2) — круп'яна́. Крупеник. Вариться каша пшоняна і круп'яна, що деруть із ячменю або з гречки. Крим. 3) Бере́зова ка́ша. Розги. 4) Род игры в мяч. Чуб. IV. 43. КС. 1887. VI. 461. 5) Пятая фигура при игре в мяч, называемой сті́нка. КС. 1887. VI. 463. *6) Ма́ло ще ка́ші їв. Недостаточно опытен, слишком молод. Пир. у., Конон. Ум. Ка́шка, ка́шечка. Горщечок кашечки. Гринч. III. 657.