Словник української мови (1927)/кашляти

by Борис Грінченко

◀ кашлюк

Словник української мови Борис Грінченко К кашляти

кашний ▶

Київ: Горно, 1927

Ка́шляти, ляю, єш, одн. в. кашляну́ти, ну́, не́ш, гл. Кашлять, кашлянуть. Хтось за ворітьми почав кашляти. К. ЧР. Коли ведмідь кашлянув, — ждати, що зареве. МВ. III. 141.