Словник української мови (1927)/кашник
Зовнішній вигляд
◀ кашний | Словник української мови К кашник |
кашовар ▶ |
|
Ка́шник, ка, м. 1) Горшок для каши. Наставила кашник з водою. Кв. Ум. Ка́шничок. Мнж. Ск. 181. *2) Питающийся кашею, подросток. Сл. Яворн.