Словник української мови (1927)/каяння
Зовнішній вигляд
◀ каяний | Словник української мови К каяння |
каянський ▶ |
|
Ка́яння, ня, с. Раскаяние. По смерти нема каяння. Ном. № 2237. До світу плач її по хаті, до світу каяння. МВ. (О. 1862. I. 100).