Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/квапно

Матеріал з Вікіджерел

Ква́пно, нар. 1) Спешно. Мені́ ква́пно ді́ється. Я спешу. Так тото мені квапно діялося. Федьк. 2) Соблазнительно.