Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/квасець

Матеріал з Вікіджерел

Квасе́ць, сця, ж. Раст. Rumex acetasella. *Щавель. Нарвала квасцю на борщ. Винесла продавати ціле решето квасцю. Крим.