Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/квасниця

Матеріал з Вікіджерел

Квасни́ця, ці, ж. 1) Дикое яблоко. Носив хлопець молоденький до дівчини ябка, носив перше солоденькі, а послі квасниці. Чуб. V. 122. 2) = Гусля́нка.