Словник української мови — Ккватирочка Борис Грінченко
1927
Квати́рочка, ки, ж. 1) Ум. от квати́ра. 2) Ум. от ква́рта. Гей поставлю я кватирочку меду, таки тебе з розумоньку зведу. Чуб. V. 347. Возьми собі кватирочку та йди додомочку, та й вдома напийся та й не волочися. Гринч. III. 323.