Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/квацяти

Матеріал з Вікіджерел

Ква́цяти, цяю, єш, гл. Размазывать, пачкать. Вх. Зн. 24. Ото не їсть, а тільки квацяє. Гринч.