Словник української мови (1927)/кваша
| ◀ квачик | Словник української мови К кваша |
квашений ▶ |
|
Ква́ша, ші, ж. 1) Вареное жидкое кисло-сладкое тесто. Чуб. VII. 440. Куди тобі грішному кісіль їсти, коли ти й кваші не вкусиш. Посл. 2) Переносно: плакса. *3) Слабохарактерний человек. А я ж по твоєму що? Тюхтій, лемішка, кваша? Тобіл. IV. 62. Ум. Ква́шка.