Словник української мови (1927)/квашія
| ◀ квашення | Словник української мови К квашія |
квашка ▶ |
|
Кваші́я, шії, ж. Длинная полоса кожи. Як коняка, або инша скотина здохне, її обдеруть, шкура висохне, потім її мочать, далі воголять, складають у четверо або й більш і надавлюють на день (не більш), а потім б'ють (ріжуть) на квашії (длинные полосы). Черномория. Ув. Квашія́ка. Хто кому скаже брешеш, так тому од с… до потиляки вирізати на три пальці шкури квашіяки. Мнж. 124.