Словник української мови (1927)/квічення
| ◀ квічати | Словник української мови К квічення |
кво-кво ▶ |
|
Квіче́ння, ня, с. = Кле́чання. Коли побачиш, що гроші горять, то зроби квіченням хрест на тому місці, — гроші так і вийдуть з-під землі. Подольск. губ.