Словник української мови (1927)/ке

by Борис Грінченко

◀ кв'як

Словник української мови Борис Грінченко К ке

кеба ▶

Київ: Горно, 1927

Ке (для ед. ч.), ке́те (для мн. ч.). Дай, подай, подайте. Ogon. 165—166. Що воно за сопілка, що вона так гарно грає?.. А ке, я заграю. ЗОЮР. II. 21. Коли не вмієш пирога ззісти, ке його сюди. Ном. № 6204. Кете лиш кресало та тютюну. Шевч. 78.