Словник української мови (1927)/кейловий
| ◀ кейло | Словник української мови К кейловий |
келарь ▶ |
|
Кейло́вий, а, е́. 1) Ковылевый. 2) Волнующийся подобно ковылю. Шовковим фостом (кінь) сліди заметає, кейловов гривков все поле застелає. Гол. IV. 357.
| ◀ кейло | Словник української мови Борис Грінченко К кейловий |
келарь ▶ |
|
Словник української мови — К
кейловий
Борис Грінченко
1927
Кейло́вий, а, е́. 1) Ковылевый. 2) Волнующийся подобно ковылю. Шовковим фостом (кінь) сліди заметає, кейловов гривков все поле застелає. Гол. IV. 357.