Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/келех

Матеріал з Вікіджерел

Ке́лех и ке́ліх, ха, м. 1) Чаша церковная. 2) Кубок, чара, бокал. *Дід мого батька з королем Карлою під Полтавою колись з одного келеха горілку пив. Морд.