Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/кельбух

Матеріал з Вікіджерел

Ке́льбух, ха, м. = Те́льбух. Знайшов там десь задріпане теля, облупив його, бандури випустив, кельбух на голову нап'яв. Мнж. 13.