Словник української мови (1927)/кельбух
Зовнішній вигляд
◀ келтувати | Словник української мови К кельбух |
кельма ▶ |
|
Ке́льбух, ха, м. = Те́льбух. Знайшов там десь задріпане теля, облупив його, бандури випустив, кельбух на голову нап'яв. Мнж. 13.