Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/кептар

Матеріал з Вікіджерел

Кепта́р, ра, м. Род короткого полушубка без рукавов (у гуцулов). Шух. I. 121. Kolb. I. 41, 42. Ум. Кепта́рик.