Словник української мови (1927)/керниця
| ◀ кермуватися | Словник української мови К керниця |
керовник ▶ |
|
*Керни́ця, ці, ж. Колодец. Аби то по правді, що в моїй керниці води немає, відколи у школі викопали керницю. Черемш.; Херс.
| ◀ кермуватися | Словник української мови Борис Грінченко К керниця |
керовник ▶ |
|
Словник української мови — К
керниця
Борис Грінченко
1927
*Керни́ця, ці, ж. Колодец. Аби то по правді, що в моїй керниці води немає, відколи у школі викопали керницю. Черемш.; Херс.