Словник української мови (1927)/кецка
| ◀ кефала | Словник української мови К кецка |
кець-кець ▶ |
|
Ке́цка, ки, ж. = Ки́цка. На місці, з якого вирізав кецку, закопує хрест так завеликий, аби застав вирізану кецку. Шух. I. 213.
| ◀ кефала | Словник української мови Борис Грінченко К кецка |
кець-кець ▶ |
|
Словник української мови — К
кецка
Борис Грінченко
1927
Ке́цка, ки, ж. = Ки́цка. На місці, з якого вирізав кецку, закопує хрест так завеликий, аби застав вирізану кецку. Шух. I. 213.