Словник української мови (1927)/кибіт
Зовнішній вигляд
◀ кибисть | Словник української мови К кибіт |
кив ▶ |
|
Кибі́т, бі́ту, м. = Кебе́та. Кибіт є співати, то й гарно співає, — краще, ніж у кого голос є. Лебед. у.
◀ кибисть | Словник української мови Борис Грінченко К кибіт |
кив ▶ |
|
Словник української мови — К
кибіт
Борис Грінченко
1927
Кибі́т, бі́ту, м. = Кебе́та. Кибіт є співати, то й гарно співає, — краще, ніж у кого голос є. Лебед. у.