Словник української мови (1927)/кикоть
Зовнішній вигляд
◀ кикнути | Словник української мови К кикоть |
кила ▶ |
|
Ки́кіть, ки́коть, ктя, м. Остаток отрезанного пальца, руки, ноги, а также недоразвитая рука, нога. Желех. Ум. Ки́ктик.
◀ кикнути | Словник української мови Борис Грінченко К кикоть |
кила ▶ |
|
Словник української мови — К
кикоть
Борис Грінченко
1927
Ки́кіть, ки́коть, ктя, м. Остаток отрезанного пальца, руки, ноги, а также недоразвитая рука, нога. Желех. Ум. Ки́ктик.