Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/кинджал

Матеріал з Вікіджерел

Кинджа́л, лу, м. Кинжал. А є у нас, коли хочеш, турецькі запоясники, кинджали, однакі завдовжки і одного майстера. К. ЧР. 168.