Словник української мови (1927)/кипоть
| ◀ киплячий | Словник української мови К кипоть |
киптар ▶ |
|
Ки́поть, птю, м. Копоть, сажа. Аж заплакали: змили той кипоть, що за сім літ на серці осів. Г. Барв. 96.
| ◀ киплячий | Словник української мови Борис Грінченко К кипоть |
киптар ▶ |
|
Словник української мови — К
кипоть
Борис Грінченко
1927
Ки́поть, птю, м. Копоть, сажа. Аж заплакали: змили той кипоть, що за сім літ на серці осів. Г. Барв. 96.