Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/китвиця

Матеріал з Вікіджерел

Китви́ця, ці, ж. Деревянный цилиндр, подкладываемый под рычаг, которым поднимают мельничный жернов для ковки последняго. Мык. 481. См. Кітви́ця.