Словник української мови (1927)/кишка
| ◀ кишіти | Словник української мови К кишка |
кишкань ▶ |
|
Ки́шка, ки, ж. 1) Кишка. Чи мох, чи вовна, аби кишка повна. Ном. 12173. Треба думать та гадать, чим кишки напхать. Ном. 2) Колбаса, начиненная кашей. Маркев. 154. Дайте мені кишку, іззім у затишку. Чуб. *3) Помпа, пожарная труба, насос пожарный, насосная труба. Пускає воду кишкою. Обілляв мов із кишки. Крим. 4) Красный нарост на голове индейского петуха. 5) Ходи́ти без ки́шки. Ходить без пояса. Гол. Од. 48. *6) Кишки́ вимо́тувати. Изводить. А піймався їм свій чоловік у руки, кишки вимотають. Мирн. Ркп. Ум. Ки́шечка.