Словник української мови (1927)/кишкати
| ◀ кишкань | Словник української мови К кишкати |
кишкатий ▶ |
|
Ки́шкати, каю, єш, одн. в. ки́шнути, шну, неш, гл. Прогонять, прогнать птицу криком киш! Прилетіла тетерочка… Не кишкайте, не лякайте: нехай привикає. Нп.