Словник української мови (1927)/кладільник

by Борис Грінченко

◀ кладій

Словник української мови Борис Грінченко К кладільник

кладка ▶

Київ: Горно, 1927

Кладі́льник, ка, м. Укладывающий снопы в скирды. Ум. Кладі́льничок. Зберемо женці — дівки-панянки, а носільнички — хлопці-молодці, а кладільнички — середні люде. Гол. II. 17.