Словник української мови (1927)/клацати
| ◀ клацання | Словник української мови К клацати |
клацун ▶ |
|
Кла́цати, цаю, єш, гл. Щелкать зубами. Зубами клацав мов би пес. Котл. Ен. VI. 59. Так те дерево й оступили, так зубами й клацають. Рудч. Ск.
| ◀ клацання | Словник української мови Борис Грінченко К клацати |
клацун ▶ |
|
Словник української мови — К
клацати
Борис Грінченко
1927
Кла́цати, цаю, єш, гл. Щелкать зубами. Зубами клацав мов би пес. Котл. Ен. VI. 59. Так те дерево й оступили, так зубами й клацають. Рудч. Ск.