Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/клемезити

Матеріал з Вікіджерел

*Клемези́ти, межу́, зи́ш, гл. Мастерить, сколачивать. Як став буторити, якось я склемезив і собі такі жорна. Франко.