Словник української мови (1927)/кленити
| ◀ кленина | Словник української мови К кленити |
клениця ▶ |
|
*Клени́ти, ню́, ни́ш, гл. Давить, стоять клином. У грудях кленить, голову палить. Тесл. 22.
| ◀ кленина | Словник української мови Борис Грінченко К кленити |
клениця ▶ |
|
Словник української мови — К
кленити
Борис Грінченко
1927
*Клени́ти, ню́, ни́ш, гл. Давить, стоять клином. У грудях кленить, голову палить. Тесл. 22.